Панічна атака, яка починається у громадському місці вдвічі неприємна – у перших напад ПА сам по собі біда, а тут ще й на очах у людей! Соромно, страшно … хочеться втекти, сховатися, щоб ніхто не бачив. Інстинктивно ми шукаємо безпечне місце, де страх пройде і можна сховатися від сторонніх очей. Адже люди з панічною атакою виглядають дивними. Більшість людей вважають ПА психічною хворобою на ряду з шизофренією і тд. Тому цілком логічно, що ніхто не хоче бути психом в очах оточуючих. Тоді що робити? Ховатись, щоб ніхто не знав і не запідозрив…
Почалася панічна атака! Потрібно сховатися!
Бажання сховатися під час панічної атаки на перший погляд є нормальним – адже ми зберігаємо обличчя “нормальної людини”. З іншого боку, ми потрапляємо в пастку…
Що відбувається, коли ми ховаємось один раз, а потім другий. а потім третій? Наш мозок сприймає це як нормальний варіант – як єдиний вірний вихід! Дійсно коли, після початку панічної атаки ми ховаємося, то через якийсь час паніка проходить. Отже ми все зробили правильно.
Важливо: доведено, що напад панічної атаки має властивість самообмеження. Це означає, що ПА зі 100% ймовірністю закінчиться. Що б ви не робили ... Якщо ви вже відчували напади паніки, то ви точно погодитеся з цим твердженням! Адже так, що кожна ПА у вас проходила.
Власне пастка методу боротьби з панічними атаками виду “я втечу і сховаюся” полягає у двох аспектах:
- втікаючи з громадського місця під час нападу ви не даєте своєму мозку підкріплення думки “Панічна атака пройде сама собою”. Ви продовжуєте вірити, що ПА пройде ТІЛЬКИ, якщо ви сховаєтесь.
- ви починаєте уникати місця та ситуації, де починалася ПА. Якщо напад у вас починався в метро, в супермаркеті, в трамваї і т.д., але ви покинули це місце (сховалися, втекли), то ваш мозок помітить ці місця як “потенційно небезпечні”. І щоразу збираючись в одне з таких місць ви відчуватимете напад тривоги, який ймовірно перейде в панічну атаку, як тільки ви ступите за поріг і за вами зачиняться двері… “А навіщо нам ходити в такі небезпечні місця? Ми не будемо туди ходить! Такі думки поселятися в голові. А далі людина відмовляється їздити в метро, втрачаючи по 2 години часу на день у пробках, їздить до супермаркету в інший район, замість того, щоб купити хліб під будинком у маркеті, в якому одного разу стався напад панічної атаки.
Висновок: тікати від панічної атаки та ситуації, яка її викликала - не можна!
Що робити під час панічної атаки у громадському місці?
- Найважливіше – ми нікуди не біжимо і не ховаємося. Просто залишаємось на місці та спостерігаємо за собою.
- Чітко знаємо і розуміємо, що панічна атака – це лише “хибна тривога” – нераціональний напад страху, який зі 100% ймовірністю скоро закінчитися. Просто треба зачекати
- Користуємося методами “швидкої допомоги” при панічних атаках: “відволікання, релаксація, дихання .
- Коли панічна атака пройде сама по собі, обов’язково проговоріть подумки собі такі факти: “ПА пройшла сама по собі”, “я впорався без пігулок”, “я не втік, а паніка все одно пройшла”, “мені було дискомфортно, але нічого страшного не сталося. Ці маркери в голові надалі допоможуть вам раз і назавжди позбудеться панічних атак
- Використовуємо експоненційний метод для усунення ярликів “небезпечне місце” з вашого життя. Ми знову їздитимемо в метро, ходитимемо в улюблені супермаркети і їздитимемо в темному ліфті, проте прийдемо до цього повільно і поступово.
Читайте також на цю тему статті:
Як позбутися панічних атак. Правильний відпочинок
Чарівні ліки від панічних атак. Є
Loading...